Новини ОДПІ

Дата: 12.08.2020 10:29

Кількість переглядів: 955

Програмні РРО містяться в оновленому Держреєстрі

Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області повідомляє, що ДПС України наказом від 31.07.2020 р. №385 затвердила оновлений Державний реєстр РРО. Із оновленим реєстром можна ознайомитися за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html. 

Держреєстр складається з двох розділів:

- РРО, дозволені до первинної реєстрації;

- РРО, первинна реєстрація яких заборонена.

Також у ньому є підрозділ із новітніми моделями програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій У ньому – 8 позицій.

Нагадаємо, що програмні РРО стартували з 1 серпня 2020 року. Більш детально про їх впровадження у банері «Програмні РРО» за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/. 

Плата за землю з юридичних осіб: правила для заповнення звіту

Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що за наслідками здійсненого аналізу податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2020 рік (далі – Декларація), форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9), було встановлено низку неточностей допущених платниками податків при заповнені розділів І та II.

Слід звернути увагу, що Декларація заповнюється з урахуванням приміток.

У разі наявності у Декларації відмітки «земельний податок» заповнюється розділ І, зокрема:

- у колонці 2 зазначається код цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, зазначеній в документах, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками, арабськими цифрами у форматі ХХ.ХХ (далі - Класифікатор):

• 01 – землі сільськогосподарського призначення;

• 02 – землі житлової забудови;

• 03 – землі громадської забудови;

• 04 – землі природно-заповідного фонду;

• 05 – землі іншого природоохоронного призначення;

• 06 – землі оздоровчого призначення;

• 07 – землі рекреаційного призначення;

• 08 – землі історико-культурного призначення;

• 09 – землі лісогосподарського призначення;

• 10 – землі водного фонду;

• 11 – землі промисловості;

• 12 – землі транспорту;

• 13 – землі зв'язку;

• 14 – землі енергетики;

• 15 – землі оборони;

• 16 – землі запасу;

• 17 – землі резервного фонду;

• 18 – землі загального користування; 

- у колонці 3 вказується вид права на земельну ділянку:

1. – власність;

2. – постійне користування;

3. – оренда. 

При поданні декларації із земельного податку у графі 3 розд.І буде проставлятись вид права «1» (якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності платника) або «2» (якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні платника);

- у колонці 4 – серія та номер документа, який засвідчує/підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (відображається послідовність букв та цифр, наприклад серія та номер державного акт) на земельну ділянку);

- у колонці 5 – дата державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд – число місяця, мм – місяць, рррр – рік;

- у колонці 6 – номер державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) – послідовність цифр;

- у колонці 7 зазначається кадастровий номер земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:000:0000);

- у колонці 8 зазначається площа земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками);

- у колонці 9 зазначається площа земельної ділянки в кв. м (з двома десятковими знаками);

(не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру!)

- у колонці 10 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено) (в гривнях з двома десятковими знаками). Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року на коефіцієнт індексації;

- у колонці 11 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі (в гривнях з двома десятковими знаками) – для земель де не проведена нормативна грошова оцінка;

- у колонці 12 вказується ставка земельного податку (у відсотках);

- у колонці 13 вказується річна сума земельного податку станом на 1 січня звітного року, яка розраховується за формулою: гр. 13 = гр. 8 або 9 х гр. 10 або 11 х гр. 12/100

Для декларації за місяць річна сума розраховується як для декларації за рік;

- у колонці 14 зазначається код відповідної пільги згідно з Довідниками податкових пільг;

- у колонці 15 відображається розмір пільги відповідно до законодавства та/або рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким пільгу надано (у відсотках);

- у колонці 16 вказується сума пільги зі сплати земельного податку. 

На суму пільги зі сплати земельного податку зменшується показник річної суми земельного податку по відповідній земельній ділянці, щодо якої надано пільгу.

- у колонці 17 вказується річна сума земельного податку станом на 1 січня звітного року, що підлягає сплаті до бюджету, за вирахуванням суми пільги з земельного податку, яка розраховується за формулою: гр. 17 = гр. 13 - гр. 16

Якщо пільга зі сплати земельного податку по відповідній земельній ділянці відсутня, то показник графи 13 дорівнює показнику графи 17;

При наявності у Декларації відмітки «орендна плата» заповнюється розділ II, зокрема:

- у колонці 2 зазначається код цільового призначення орендованої земельної ділянки відповідно до Класифікатора (аналогічно заповненню колонки 2 розділу І Декларації)

- у колонці 3 – дата укладання договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд – число місяця, мм – місяць, рррр – рік;

- у колонці 4 – номер укладеного договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності – послідовність цифр;

- у колонці 5 – дата державної реєстрації прав оренди земельної ділянки у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд – число місяця, мм – місяць, рррр – рік;

- у колонці 6 – номер державної реєстрації прав оренди земельної ділянки – послідовність цифр;

- у колонці 7 зазначається кадастровий номер орендованої земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:000:0000);

- у колонці 8 зазначається площа орендованої земельної ділянки у га (з чотирма знаками після коми);

- у колонці 9 зазначається площа орендованої земельної ділянки в м2 (з двома знаками після коми);

(не  допускається заповнення  показників площі землі одночасно в колонці 8

та 9 по одному кадастровому номеру!)

- у колонці 10 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (в гривнях з копійками);

Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року на коефіцієнт індексації;

- у колонці 11 вказується розмір орендної плати за земельну ділянку державної чи комунальної власності (у відсотках з двома знаками після коми);

- у колонці 12 вказується річна сума орендної плати станом на 1 січня звітного року, яка розраховується за формулою: гр. 12 = (гр. 8(або гр. 9) х гр.10 х гр. 11)/ 100

Інформація у колонках 2 розд. І та II Декларації має відповідати інформації, зазначеної в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою та в договорі оренди за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Інформація у колонках 4-6 розд. І Декларації (послідовність цифр, букв, дата) має відповідати інформації, зазначеної в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою.

Інформація у колонках 3-6 розд. II Декларації (послідовність цифр, дата) має відповідати інформації, зазначеної в договорі орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

При припиненні права власності або користування земельною ділянкою (в т. ч. оренди земельної ділянки державної або комунальної власності) колонки 4-6 розд. І Декларації та колонки 3-6 розд. II Декларації заповнюються аналогічно. При цьому платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Про цей факт платник робить відмітку у спеціально відведеному місці в Декларації, а доповнення до неї вважатиметься невід'ємною частиною такої Декларації.

Слід зазначити, що згідно з п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Кодексу однією з підстав, яка надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, зокрема виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надав пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу (оформленого відповідно до вимог ст. 73 ПКУ), в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже при не заповненні (або заповнення не в повному обсязі) колонок 4, 5, 6 розд. І або 3, 4, 5, 6 розд. II декларації контролюючим органом може бути проведена документальна позапланова перевірка.

Інформація у колонках 7 розд. І та II Декларації зазначається у разі наявності, має відповідати інформації, зазначеній в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою та в договорі орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Інформація у колонок 8, 9 розд. І та II Декларації має відповідати інформації, зазначеної в документах, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою та в договорі орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Звертаємо увагу, загальні суми зазначені у колонки 17 розд. І (у разі наявності у Декларації відмітки «земельний податок») та колонки 12 розд. II (у разі наявності у Декларації відмітки «орендна плата»), повинні мати своє відображення у повному обсязі та відповідати даним колонки 3 рядка 3 розд. III.

Податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити визначені (п.48.3 ст.48 Кодексу). Обов'язкові реквізити – це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ (пункт 48.4 статті 48 ПКУ).

Внаслідок подання декларації з невірно зазначеним кодом КОАТУУ за вказаним кодом виникає об'єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов'язаннями, а за кодом КОАТУУ, де фактично знаходиться земельна ділянка, виникає факт неподання або несвоєчасного подання декларації. В такому разі за неподання або несвоєчасне подання декларації до такого платника податку застосовуються штрафні санкції відповідно до ст. 120 Кодексу.

З огляду на зазначене Шановні платники податків, просимо здійснити звірку поданої податкової звітності з плати за землю до органів податкової служби та здійснити виправлення зазначених інформаційних показників у Деклараціях з плати за землю за 2020 рік шляхом подання уточнюючих декларацій, а саме:

Кременецьке управління ГУ ДПС в області просить звернути увагу на:

- Зазначення інформації про категорію земельної ділянки у відповідності до Класифікатора;

- наявність/відсутність/достовірність кадастрового номеру земельної ділянки;

- наявність/достовірність площі земельної ділянки (у га або  м² );

- недопущення одночасного заповнення площі землі в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру (у га і м² );

- Заповнення невірного розділу Декларації (при поданні Декларації з орендної плати платником заповнюється розд. І та навпаки).

Щодо відображення суми сплаченого податку на нерухомість у складі витрат підприємця в умовах дії Закону №466

Відповідно до п. п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ.

Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ (в редакції Закону України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466), який набрав чинності з 23.05.2020) визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до якого включаються суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця.

Отже, якщо сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, була здійснена фізичною особою-підприємцем на загальній системі оподаткування після 23.05.2020, тобто після набрання чинності Законом №466, то такий підприємець має право віднести до складу валових витрат сплачену суму зазначеного податку.

Водночас при сплаті до 23.05.2020 фізичною особою-підприємцем на загальній системі оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, положення Закону № 466 не застосовуються.

Спрощенці для територіальних громад краю сплатили 382,5 млн грн єдиного податку

Одним із податкових платежів, який у повному обсязі надходить до місцевих скарбниць, є єдиний податок. Тож його територіальні громади можуть використовувати для розвитку своєї інфраструктури.

Упродовж січня-липня 2020 року суб’єкти господарювання Тернопільщини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих бюджетів 382 млн 472,9 тис. грн єдиного податку. Сплата перевищила очікувані надходження на 17,6 млн грн або 4,8 відсотка. Приріст цього платежу до аналогічного періоду минулого року склав 33 млн 213,4 тис. гривень, а це плюс 9,5 відсотка. 

Понад 68 відсотків сплаченого податку – внесок приватних підприємців. Упродовж семи місяців цього року вони перерахували місцевим бюджетам краю 260 млн 82,4 тис. грн єдиного податку, що на 29 млн 623,4 тис. грн більше, ніж минулоріч, та на 4 млн 632,4 тис. грн перевищило очікувані надходження. Юрособи-спрощенці перерахували цьогоріч у січні-липні 50 млн 313,3 тис. грн єдиного податку, а це плюс 1 млн 312,3 тис. грн до минулого року та 3 млн 427,6 тис. грн до прогнозованої сплати.

Сільгоспвиробники, які перебувають на четвертій групі спрощеної системи оподаткування, сплатили з початку цього року 72 млн 77,1 тис. грн єдиного податку, а це на 2 млн 277,7 тис. грн більше, ніж у січні-липні 2019 року та на 9 млн грн 495,4 тис. грн більше, ніж очікувалось.

До речі, вважаємо за доцільне нагадати, що Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено деякі зміни щодо спрощеної системи оподаткування. Так, законотворці збільшили час для подання платником єдиного податку третьої групи заяви про зміну ставки єдиного податку з 5 відс на 3 відс (за 10 днів до початку календарного кварталу, замість 15 днів). Також обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренд. Даним документом встановлено, що анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень.

« повернутися