Новини податкової
Готівкові обмеження та платіжні засоби
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн уключно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Згідно з ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.
Платіжна картка – це електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується, зокрема, для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб.
Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).
Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації: термін для подання
Відповідно до абзацу дев’ятого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п. п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Поряд з цим п. п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що при недотриманні неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.
Тобто неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Коли термін дії дозволу на спеціальне водокористування анульовано чи закінчено
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), зокрема, визначено первинних водокористувачі – суб’єктів господарювання, а також фізичних осіб – підприємців, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Статтею 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) Дозволу здійснюється відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Таким чином при відчуженні земельної ділянки з свердловиною, у тому числі прав на свердловину та припинення дії дозволу на спеціальне водокористування, суб’єкт господарювання припиняє подання податкової декларації з Рентної плати. При цьому останнім звітним (податковим) періодом для подання податкової декларації з Рентної плати за таких умов, є звітний період, у якому було припинено дію Дозволу. За інших умов власник діючого Дозволу є платником Рентної плати до закінчення/ анулювання строку його дії.
Бізнесмени Тернопільщини використовують майже 4300 касових апаратів
У першому півріччі цього року на Тернопільщині 2584 суб’єкти господарювання використовували у своїй діяльності 4251 одиницю касової техніки. При цьому 490 юридичних осіб застосовують 1508 реєстраторів розрахункових операцій. Приватні підприємці, а це 2094 особи, використовують 2743 РРО.
Упродовж червня цього року суб’єкти підприємництва зареєстрували 228 одиниць касової техніки.
Нагадаємо, що у зв’язку із пандемією, терміни запровадження програмних РРО були перенесені на 1 серпня 2020 року із 24 квітня. Вже розроблене програмне забезпечення, яке платники можуть тестувати. Безкоштовне програмне рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» розміщене за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
Програмне рішення може використовуватись для реєстрації розрахункових операцій (формування розрахункових документів, фіскальних звітних чеків, їх направлення для фіскалізації на фіскальний сервер, надання фіскального чека покупцеві) та може бути встановлене на будь-якому пристрої, що підтримує операційну систему Windows Vista SP2 і вище або Android 4.1 і вище.
Починаючи з 15 липня, бажаючі могли випробувати безкоштовний продукт та направляти свої зауваження й пропозиції на адресу: prro@tax.gov.ua. Вже з 1 серпня 2020 року програмне забезпечення буде доступне для повноцінного використання на безоплатній основі.
Спільна турбота
Народний депутат Кива публічно 29 липня поінформував, що йому стало відомо про вчинення протягом червня поточного року низкою українських підприємств операцій з формування фіктивного податкового кредиту («скрутка») на суму 2,7 млрд грн. Дивним чином оприлюднення зазначеної інформації збіглося у часі з публікаціями на аналогічну тематику народного депутата Дубінського. Проте громадянин Кива обмежився лише гучними заявами та загальними цифрами, без публікації конкретного переліку «підприємств-злочинців», що, на думку Киви, завдали своїми операціями збитків національній економіці на мільярди гривень.
Таку зворушливу турботу про захист інтересів бюджету можна було б тільки вітати, якби вона була щирою. Проте ДПС нагадує громадянину Киві, що два місяці тому він наполягав на притягненні до відповідальності тих, хто став на заваді «скруткам».
Як повідомлялося раніше, у травні поточного року ДПС та СБУ спільно було виявлено вразливість в Системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), яка дозволяла низці підприємств, що здійснювали формування податкового кредиту з ознаками фіктивності, безперешкодно реєструвати податкові накладні навіть після отримання статусу ризикового підприємства. Відбувалося це внаслідок невідповідності алгоритму роботи СЕА ПДВ нормативним актам, що регламентують її діяльність. Завдяки швидким та рішучим діям ДПС, СБУ та Мінцифри, зазначену вразливість вдалося усунути. Завдяки чому вже у червні поточного року реальний (а не вигаданий громадянами Дубінським та Кивою) обсяг «скруток» зменшився на порядок, що одразу позначилось на рівні податкової ефективності ПДВ, а отже – і обсягу податкових надходжень.
Як не дивно, але саме народний депутат Кива 03.06.2020 звернувся до правоохоронних органів із заявою про злочинне, на його думку, втручання працівників ДПС у роботу СЕА ПДВ, що завдало шкоди інтересам платників податків. Одночасно Кива надіслав запит із зазначеного питання до ДПС, на який отримав повну та детальну відповідь, яку, нажаль, протягом двох місяців так і не наважився оприлюднити.
Враховуючи поточні заяви народного депутата Киви, ДПС вважає, що суспільство має право знати зміст нашого діалогу, а тому публікує його запит, відповідь на нього, а також схему діяльності одного з тих «платників», інтереси якого намагався захистити народний депутат Кива два місяці тому.
ДПС переконана, що кримінальні справи, порушені СБУ та ДБР за фактами діяльності зазначеного «платника», а також його спільників та покровителів матимуть свій логічний фінал у вигляді притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Більш детально на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/428187.html.
Сектор комунікацій Головного управління ДПС
у Тернопільській області
«Списки» Дубінського
ДПС з великою зацікавленістю ознайомилась з публікацією на офіційній сторінці народного депутата Дубінського (https://www.facebook.com/dubinskyi/posts/3388485041203030) та його твердженнями, що він володіє доказами незаконності операцій, проведених підприємствами зі списку, оприлюдненого як додаток до його публікації.
ДПС щиро дякує громадянину Дубінському за те, що він знову привернув увагу суспільства до системної проблеми економічної злочинності, яку окремі безвідповідальні політики та експерти останнім часом намагаються вивести з фокусу суспільної уваги або і взагалі довести, що її не існує. Але, на жаль, цим позитив і обмежується.
Почнемо з того, звідки взявся «список Дубінського». Це – перелік суб’єктів господарювання, який 24.07.2020 ДПС надіслала своїм офіційним листом на адресу Головного оперативного управління податкової міліції для здійснення аналізу їх діяльності на наявність можливих податкових ризиків. Процес передачі інформації задокументований, і відповідні докази у будь-який момент доступні для правоохоронних органів.
Цього достатньо, щоб зрозуміти, що громадянин Дубінський разом зі своїми прибічниками проявили надмір некомпетентності та необізнаності. Адже вони, навіть мінімально не розібравшись, якою інформацією заволоділи, зробили висновки, що направлення матеріалів до правоохоронних органів для відповідного реагування є ««крышеванием» криминальной деятельности» (за версією Дубінського).
Оприлюднений Дубінським перелік призначений для того, аби ретельно вивчити діяльність зазначених у ньому суб’єктів, оцінити наявність податкових ризиків, зібрати докази протиправної діяльності, якщо вона має місце, та організувати подальше комплексне відпрацювання тих суб’єктів, у діяльності яких такі ризики обґрунтовано вбачаються. ДПС та податкова міліція усвідомлюють усі наслідки визначення будь-якого суб’єкта господарювання, як порушника податкового законодавства, тому ставляться до цієї роботи вкрай відповідально.
Але громадянин Дубінський, не маючи жодної уяви про те, як виконується системна робота з протидії створенню і використанню фіктивного податкового кредиту, яку веде ДПС та яка вже забезпечила протягом 3-х останніх місяців більше 10 млрд грн додаткових бюджетних надходжень, кількома реченнями записав у злочинці сотні підприємств реального сектору економіки України, протиправну діяльність яких він начебто задокументував. Тих підприємств, що сплатили більше 33 млрд грн податків і зборів, створили станом на 30.07.2020 більше 8,5 тисячі робочих місць за час свого існування. Як наслідок, їх діловій репутації завдано невідворотної шкоди заявами громадянина Дубінського, що є представником вищого законодавчого органу України.
На нашу думку, все це заради його власних політичних ігор і самопіару. ДПС щиро сподівається, що дії Дубінського продиктовані лише цим, а не є виконанням замовлення тих злочинних угруповань, що ведуть свою діяльність у сфері економіки та були позбавлені протягом останніх 3-х місяців значної частини своїх тіньових доходів. Якщо громадянин Дубініський дійсно вважає, що злочинна діяльність з формування фіктивного податкового кредиту («скрутка») супроводжується сплатою податків – можна констатувати лише повне нерозуміння ним предмету, який він взявся коментувати.
Одночасно ДПС повідомляє, що в оприлюдненому Дубінським переліку є і ряд тих підприємств, які протягом червня офіційно визначені комісіями ДПС як ризикові. Реєстрація ними податкових накладних обмежена та організоване комплексне відпрацювання їхньої діяльності.
Зокрема, вчора, 29 липня, протягом дня ДПС проведено перевірки місць зберігання тютюнових виробів, оскільки саме ця товарна група найчастіше використовується в операціях з формування фіктивного податкового кредиту. Тобто, на думку народного депутата Дубінського, способом «кришевания» схем є блокування ДПС тих, хто ці схеми створює.
За дивним збігом обставин, саме після проведення ДПС перевірок торговців тютюновими виробами народний депутат Дубінський раптово вирішив помітити існування у державі економічної злочинності. Проте свої звинувачення адресував тим, хто з нею бореться.
У підсумку ДПС вважає за необхідне повідомити:
1. Оприлюднивши службову інформацію ДПС, надіслану для опрацювання до ДФС (податкової міліції), та звинувативши при цьому усіх суб’єктів підприємництва, що там зазначені, у злочинній діяльності, народний депутат Дубінський дискредитував як сумлінних платників податків, так і ті зусилля, що докладаються вищим політичним керівництвом держави для системного подолання організованої злочинності у сфері економіки. Жагою до самопіару миттєво скористалися представники опозиції.
2. Масово записавши у злочинці як тих суб’єктів господарювання, в діяльності яких вбачаються податкові ризики, так і сумлінних платників податків, народний депутат Дубинський створив умови для того, щоб несумлінні платники могли апелювати до сумнівності ризиковості їх діяльності, посилатися на те, що їх легко сплутати з представниками реального сектору економіки, а отже – уникати заходів адміністративного впливу з боку податкової служби.
3. Враховуючи, що останнім часом низкою експертів та опозиційних політиків ведеться боротьба за скасування самої системи моніторингу податкових ризиків у сфері адміністрування ПДВ, заяви народного депутата Дубінського, поза сумнівом, будуть використані ними для підтвердження власної правоти.
4. Оскільки заява народного депутата Дубінського зроблена ним на його офіційному інформаційному ресурсі, ДПС вимушена буде звернутися до усіх суб’єктів господарювання, яких Дубінський визначив як злочинців, з пропозицією надати підтвердження реальності їх господарської діяльності. ДПС заздалегідь приносить свої вибачення всім сумлінним платникам податків, що вимушені будуть проводити додаткові адміністративні процедури, але податкова служба не має права ігнорувати офіційні повідомлення народних депутатів.
Разом з тим, для мінімізації тієї шкоди, що завдана репутації сумлінних платників податків заявами народного депутата Дубінського, ДПС готова надати свої інформаційні ресурси для публікації інформації про діяльність таких платників.
ДПС повідомляє, що готова не тільки повністю сприяти правоохоронним органам у перевірці всіх заяв народного депутата Дубінського, але і має намір робити це у максимально публічний спосіб, аби продемонструвати суспільству реальну ситуацію у сфері боротьби з економічною злочинністю та стан виконання завдань вищого керівництва країни, рішуче налаштованого на знищення схем ухилення від оподаткування та ліквідацію злочинних угруповань, що їх створюють.
P.s. В ході вивчення «списку Дубінського» фахівці ДПС помітили, що він є дещо скороченим порівняно з тим, який надсилався на опрацювання до податкової міліції. Дивним чином з нього зникло декілька десятків підприємств, що сформували податковий кредит на суму більше 70 млн грн.
ДПС буде вдячна громадянину Дубінському, якщо він публічно пояснить, за яким принципом він виключав ці підприємства зі списку, що був ним оприлюднений.
Сектор комунікацій Головного управління ДПС
у Тернопільській області
