Новини податкової
Уникнути подвійного оподаткування – допоможе довідка за формою №34-ОПП
Згідно з п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
При неотриманні довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Відповідно до п. 3.10 розд. ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 при взятті на облік як платників податків і зборів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою №34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. №34-ОПП).
Згідно з 178.5 ст. 178.5 ПКУ під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Таким чином, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичним та самозайнятим особам, з якими має господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою №34-ОПП.
Строк придатності алкогольних напоїв та тютюнових виробів закінчився: дії суб’єкта господарювання
Правові та організаційні засади вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції з метою недопущення негативного впливу такої продукції на життя, здоров’я людини, майно і довкілля встановлено Законом України від 14 січня 2000 року №1393-XIV «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1393).
Згідно з абзацом шостим частини першої ст. 1 Закону №1393 продукція, строк придатності якої до споживання або використання закінчився, є неякісною та небезпечною продукцією.
Частиною першою ст. 5 Закону №1393 передбачено, що неякісна та небезпечна продукція підлягає обов’язковому вилученню з обігу.
Вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
При цьому відповідно до частини першої ст. 6 Закону №1393 власник продукції зобов’язаний вилучити з обігу неякісну та небезпечну продукцію, привести її, при можливості, у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів і нормативних документів або забезпечити переробку, утилізацію чи знищення такої продукції у порядку, передбаченому Законом №1393.
Вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції здійснюється власником цієї продукції шляхом недопущення можливості її реалізації, споживання чи використання за призначенням, а також шляхом повернення її суб’єктами підприємницької діяльності, в яких ця продукція знаходиться на підставі договорів доручення, схову, перевезення та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі прав власності на продукцію.
Вилучена з обігу неякісна та небезпечна продукція повинна зберігатися власником у належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях.
З урахуванням викладеного, суб’єкт господарювання повинен вилучити з обігу алкогольні напої та тютюнові вироби, строк придатності яких до споживання або використання закінчився. При можливості таку продукцію необхідно привести у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів і нормативних документів (подовжено термін придатності чи передано виробнику для переробки), або така продукція повинна бути утилізована чи знищена.
При цьому, якщо алкогольні напої та тютюнові вироби підпадають під дію Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року №1340 (далі – Порядок), то їх переробка, утилізація або знищення здійснюється за рішенням комісії, створеної відповідно до вимог Порядку, до якої входять, зокрема, представники територіальних органів ДПС.
Товари, які необхідно реалізовувати з 1 серпня через РРО з використанням режиму попереднього програмування та із кодом товарної підкатегорії
Згідно з п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далi – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;
- проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД)), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Разом з тим, Законом України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон №128), який, відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни, зокрема, до п. 11 ст. 3 Закону №265, відповідно до якого суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані:
- проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО (далі – програмні РРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Відповідно до п. п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
Статтею 215 ПКУ конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД.
Так, до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові,кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13», який набирає чинності 01.08.2020) (далі – Положення № 13). При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються: назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).
Водночас при відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. І Положення №13).
Згідно з частиною першою ст. 67 Митного кодексу України (далі – МКУ) УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України «Про Митний тариф України».
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (частина друга ст. 67 МКУ).
Враховуючи викладене, при реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Майже 1,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб отримали територіальні громади Тернопілля
Одним із основних джерел наповнення місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб. Сплачуючи його, наші краяни дбають про добробут територіальних громад.
Упродовж січня-червня 2020 року платники Тернопільщини спрямували до бюджетів 1 млрд 860,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько. «Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження даного платежу зросли на 63,8 млн грн або плюс 3,5 відсотка», - констатував він.
Із загальної суми податку місцеві скарбниці отримали 1 млрд 388,6 млн гривень. До державного бюджету платники перерахували 472,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб. За словами очільника податкової служби краю, карантинні обмеження не суттєво вплинули на сплату податку.
«Те, що бізнес активізувався, ми відчули у червні, – зазначив Іван Пунько. – Адже впродовж минулого місяця платники спрямували до бюджетів на 11,5 відсотка більше, ніж очікувалося. Відтак додатково скарбниці отримали 38,9 млн грн, а загалом – 378,3 млн гривень».
«Варто зазначити, що в доходах обласного бюджету податок на доходи фізичних осіб займає понад 80 відсотків і є основним джерелом їх зростання, отож резерви додаткових надходжень податку, насамперед, пов’язані зі збільшенням офіційно працевлаштованого населення та підвищенням середньої зарплати, легалізацією її реального рівня», – підсумував посадовець.
