Новини податкової
Щоб не проґавити термін для декларування доходів, отриманих у 2019 році
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що громадяни, які отримували в 2019 році неоподатковані доходи, зобов'язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 липня 2020 року.
Так, відповідно до Закону України від 17.03.2020 №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)» термін подання річної декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік продовжено до 1 липня 2020 року. Відповідно громадянам необхідно не пізніше 30 червня 2020 року подати декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859.
Нагадаємо, обов’язок подання декларації виникає у громадян при отриманні:
- доходів не від податкових агентів, зокрема доходів від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;
- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. Зокрема, це дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;
- іноземних доходів тощо.
Подати декларацію громадяни можуть засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом платника. Як правильно це зробити – у відеоуроці №1, який розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html.
Через Електронний кабінет можна дізнатись про стан розрахунків з бюджетом
Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати до відповідного органу ДПС запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС (далі – Запит) за формою «F/J1300203».
Верхня панель навігації у вікні «Заяви, запити для отримання інформації» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити». Зі списку документів обирається Запит (F/J1300203) натисканням лівої клавіші миші. У наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обирається відповідний територіальний орган ДПС (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискається кнопка «Створити».
Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме:
- найменування; прізвище ім’я, по батькові платника податків;
- податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;
- дата відправлення Запиту до органів ДПС.
Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок».
Зберегти створений Запит можна натиснувши кнопку «Зберегти». Збережений документ можна підписати та відправити до органу ДПС, натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити».
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Отже, платник податків має право надіслати Запит за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Відповідь на Запит платнику податків надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203» (далі – Витяг). Витяг формується за період вибраний платником податків при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.
Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг, можна за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.
Зміни у стягненні податкового боргу
Законом України від 16.01.2020 №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, в частині стягнення боргу.
Так, статтею 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дано право податкових органів (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи):
- аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою (п.20.1.1. ст.20 ПКУ).
- звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п.20.1.341 ст.20 ПКУ).
Інформація щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється – щоденно (п.35.4. ст.35 ПКУ).
Розширено підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави, а саме з дня отримання:
- контролюючим органом підтвердження не лише повного погашення суми податкового боргу, а й повного погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням/відстроченням (п.п.93.1.1 ст.93 ПКУ).
- платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ.
Також з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) боржнику податкової вимоги скорочено строк, протягом якого не провадяться стягнення коштів та продаж майна боржника (п.95.2. ст.95 ПКУ).
Важливо зазначити, що в разі використання платником податків єдиного рахунку вилучені готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу на такий рахунок, а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість за задекларованими до сплати податковими зобов'язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
З двох місяців до одного місяця звужується термін, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладення договору з оцінювачем.
Збільшено з 1 мільйона до 10 мільйонів суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Крім того, з 1 січня 2021 року набирає чинності стаття 116 Податкового кодексу України, якою, зазначено, що за відчуження платником податків майна, що перебуває в податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу передбачено штраф в розмірі вартості відчуженого майна.
На Тернопільщині завдяки легальним доходам бюджет отримав майже 1,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб
Упродовж січня-травня 2020 року із офіційних зарплат працівників та інших легальних доходів громадян на Тернопіллі до бюджетів усіх рівнів надійшов 1 млрд 482,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з п’ятьма місяцями минулого року надходження зросли на 3,5 відсотка. Отож приріст цього платежу склав 49,6 млн гривень. І це при сповільненні економічної активності на теренах краю через пандемію коронавірусної інфекції.
Понад 25 відсотків сплаченого платниками ПДФО отримав державний бюджет, а це 376,5 млн гривень.
Для територіальних громад даний податок є основним у надходженнях місцевих скарбниць. Адже цьогоріч вони отримали майже 75 відсотків цього платежу, а це 1 млрд 106 млн гривень. Тому легальна зайнятість та оподаткування доходів є основою бюджетного успіху об’єднаних територіальних громад.
До речі, варто мати на увазі, що ряд обмежувальних заходів, які застосовували через пандемію, не передбачали несплату податок на доходи чи ігнорування трудового законодавство. Навпаки – законодавчо продовжено термін для декларування громадянами своїх неоподаткованих доходів.
