Новини податкової
Більшість суб’єктів господарювання Тернопільщини – приватні підприємці
Станом на початок березня 2020 року на обліку в Головному управління ДПС у Тернопільській області перебувало 58398 основних платники податків. Майже 60 відсотків із них – приватні підприємці, а це 34781 особа. Решта платників є юридичними особами – 23617. Порівняно з січнем-лютим 2019 року кількість суб’єктів господарювання зросла на 930: плюс 505 приватних підприємців та 425 юридичних осіб.
Упродовж лютого цього року взяли на облік 885 платників податків. Серед них 87 юридичних осіб та 798 підприємців. Припинили діяльність у даному періоді 369 суб’єктів підприємницької діяльності, а саме: 37 юридичних осіб та 332 фізичних особи – підприємці.
У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків зареєстровано 1 112 759 фізичних осіб, а також 4317 іноземців. Проте 4906 жителів нашого краю відмовилися від присвоєння ідентифікаційного номера. У лютому цього року зареєстровано 2310 фізичних осіб та 42 іноземців.
Щодо можливості здійснювати розрахунки за придбані ТМЦ для господарських потреб з використанням картки «ключ до рахунку» без оприбуткування в касі підприємства
На виконання ст.ст. 7, 15, 33 та 56 Закону України від 20 травня 1999 року №679-XIV «Про Національний банк України» та з метою удосконалення та приведення у відповідність до вимог нормативно-правових актів України Правлінням Національного банку України постановою від 29 грудня 2017 року №148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення №148).
Положення №148 визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.
Згідно з п. п. 5 п. 3 розд. I Положення №148 готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Відповідно до п. 11 розд. ІІ Положення №148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії).
Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному ПКУ.
Разом з тим, згідно з п. 20 розд. ІІ Положення №148 фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб, які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії установи/підприємства звіт про використання готівки разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала) разом з невитраченим залишком готівки.
При цьому Положенням №148 та іншими нормативно-правовими актами не визначено поняття «картки «ключ до рахунку».
Враховуючи викладене, для отримання роз’яснення щодо права працівника підприємства (директора) здійснювати розрахунки за придбані товарно-матеріальні цінності для господарських потреб такого суб’єкта господарювання з використанням картки «ключ до рахунку» без оприбуткування в касі підприємства та необхідності подання в такому випадку Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, необхідно звертатись до Національного банку України як до розробника Положення №148.
Гаряча лінія 31.03.2020 р. з 11:00 до 12:00 год.)
Запровадження програмного РРО: карантинні новації
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області заступник начальника управління – начальник відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Тернопільській області Андрій Вегера під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо змін у термінах запровадження програмного РРО. Адже свої корективи вніс карантинний Закон України від 17.03.2020р. №533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання 1. Як змістились у часі терміни застосування програмних РРО для суб’єктів господарювання ІІ-IV груп єдиного податку?
Андрій Вегера: Останні події у світі та нашій країні, області внесли корективи як у повсякденне, так і економічне життя. Тому уряд прийняв рішення підтримати бізнес, внісши відповідні законодавчі зміни, які торкнулись і програмних РРО. Так, до 1 серпня 2020 року перенесено введення в дію норм законодавства щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій, як альтернативу класичним РРО. Також, до 1 серпня 2020 року продовжено можливість не застосовувати як класичні, так і програмні РРО приватним підприємцям єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує ліміт у 1000000 гривень. Винятком є реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, та реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення.
При цьому надання платних послуг у сфері охорони здоров'я, виключено із зазначеного переліку. Такі послуги можна буде надавати в межах зазначеного ліміту до 1 січня 2021 року.
Питання 2. А як щодо обов’язкового застосування програмних РРО підприємцями, що обрали другу-четверту групи єдиного податку, з січня 2021 року? Це залишилося без змін?
Андрій Вегера: Ні. Тут теж є зміни. З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО приватним підприємцям – платникам єдиного податку другої-четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності.
Питання 3. Тут обійшлося без винятків?
Андрій Вегера: Ні. Є винятки. Дане нововведення не стосується підприємців-спрощенців, які здійснюють такі види діяльності: реалізовують товар (надають послуги) через мережу Інтернет; здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту або лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я, або продаж ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, чи торгують вроздріб вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД).
Перенесення термінів не стосується суб’єктів підприємництва, які працюють у сфері ресторанного бізнесу: кафе, ресторани швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); туристичних агентств, туристичних операторів. Новація не торкається й тих, хто реалізовує текстиль (крім за готівку на ринку), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Питання 4. А як із застосуванням штрафних санкцій, чого варто очікувати?
Андрій Вегера: До 1 січня 2021 року продовжено період, упродовж якого санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», будуть застосовуватися у зменшених розмірах, а саме:
– 10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
– 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Питання 5. «Кешбек» запрацює з жовтня?
Андрій Вегера: Ні, оскільки на 1 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК».
