Новини податкової
Щодо нарахування амортизації на земельні ділянки, малоцінні необоротні матеріальні активи, бібліотечні фонди
Порядок нарахування амортизації (для платників податку на прибуток, які здійснюють коригування фінансового результату до оподаткування) визначений ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2-138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Підпунктом 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ встановлено, що до основних засобів відносяться матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
У п. п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів (необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.
Зокрема, для груп 1 (земельні ділянки), 10 (бібліотечні фонди), 11 (малоцінні необоротні матеріальні активи), 13 (природні ресурси) мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені.
Відповідно до п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 (далі – П(С)БО 7), придбані (створені) основні засоби (у т. ч. земельні ділянки) зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Перелік витрат, які включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів, визначені п. 8 П(С)БО 7. При цьому вартість земельних ділянок та природних ресурсів не є об’єктом амортизації (п. 22 П(С)БО 7).
Отже, з урахуванням положень п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ вартість земельних ділянок, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів та природних ресурсів не підлягає амортизації у податковому обліку.
Термін для надання інформації на запит контролюючого органу
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ).
При проведенні зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.
Якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим – п’ятим п. 73.3 ст. 73 ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.
Разом з тим, згідно з п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
- щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит. Або про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит (п. п. 78.1.9 п. 78.1.1 ст. 78 ПКУ).
Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245.
Недержавне пенсійне забезпечення: алгоритм розрахунку податкової знижки
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, платник податку згідно з п. п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
Алгоритм розрахунку податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) в частині сум витрат на сплату страхових внесків за наслідками 2019 року розраховується наступним чином:
- на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати при страхуванні платника податку або запенсійним контрактом платника податку – 32280 грн (2690 грн х 12 міс.), при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом на користь такого члена сім’ї – 16140 грн (2690 грн х 12 міс. х 50 відсотків);
- визначається база оподаткування – задекларована річна загальна сума оподатковуваних доходів зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);
- розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку – із суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на сплату страхових внесків, та ставки податку.
На Тернопільщині надходження з податку на нерухомість зросли на третину
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – один із платежів, який наповнює місцеві бюджети. Сплачують його фізичні та юридичні особи, які є власниками житлової та нежитлової нерухомості. Ставки податку встановлюються рішеннями органів місцевого самоврядування.
Упродовж січня 2020 року платники податків Тернопільщини сплатили 13 млн 521,6 тис. грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це перевищило очікувані надходження на 4,4 млн грн або 48,8 відсотка. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 3,3 млн гривень або плюс 31,7 відсотка.
Майже 93 відсотки податку на нерухомість сплатили юридичні особи. Вони перерахували до місцевих бюджетів 12 млн 571,5 тис. грн платежу, що на 2,8 млн грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Фізособи сплатили 950,1 тис. грн податку, що перевищує відповідні надходження минулого року на 424,1 тис. гривень і плюс 63,8 тис. грн до очікуваних надходжень.
