Новини податкової
Оподаткування іноземних доходів
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що з 1 січня стартувала деклараційна кампанія.
Нормами п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою 18 відсотків (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Зауважимо, якщо згідно із нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації.
При відсутності у платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.
Нюанси нарахування туристичного збору
Відповідно до п. п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками туристичного збору (далі – Збір) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Підпунктом 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ визначено, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом і перспективним планом формування територій громад.
Тобто сплата Збору платником здійснюється безпосередньо перед розміщенням у місцях проживання (ночівлі).
При цьому базою справляння Збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п. 268.4 ст. 268 ПКУ).
Згідно з п. п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ податкові агенти сплачують Збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п. п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).
Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.
Враховуючи викладене, якщо попередню плату за проживання (бронювання) від платників Збору отримано в одному кварталі, а їх тимчасове розміщення у місцях проживання (ночівлі) буде здійснено в іншому податковому періоді, то зобов’язання з нарахування Збору у податкового агента виникає в звітному періоді фактичного розміщення таких осіб у зазначених місцях проживання.
Граничний термін звітування неприбутковими організаціями за 2019 рік – 2 березня
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що неприбуткові організації, які внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2019 рік до контролюючого органу за місцем реєстрації протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового року. Цьогоріч граничним терміном подання звіту є 2 березня 2020 року.
Відзначимо, що форма звіту затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553.
Нагадаємо, що відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, неприбуткові підприємства, установи та організації разом зі звітом обов’язково подають до контролюючих органів річну фінансову звітність, яка є додатком до звіту та невід’ємною частиною.
Звертаємо увагу, що неприбуткові установи і організації, які протягом звітного року виплачували доходи із джерелом походження в Україні нерезидентам, повинні подати декларацію з податку на прибуток із заповненим рядком 23 і додатком ПН разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
На Тернопільщині кількість позапланових перевірок скоротили на 42 відсотки
Упродовж січня 2020 року фахівці управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Тернопільській області провели 11 планових перевірок суб’єктів господарювання-юридичних осіб. Сума донарахованих грошових зобов’язань склала майже 4 млн 137 тис. гривень.
Стосовно позапланових контрольно-перевірочних заходів, то їх провели 7 цьогоріч проти 12 у минулому році, тобто кількість цих перевірок скоротилась на 42 відсотки. Одну перевірку провели на звернення платника, а 6 – у зв’язку із ліквідацією. Порушникам нарахували 330 тис. грн грошових зобов’язань.
За словами в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Валерія Лісницького, податківці першочергову увагу приділяють проведенню перевірок суб’єктів господарювання, що мають ризики в своїй діяльності, тобто використовують ризикоорієнтований підхід. «Зростання надходжень до бюджету здійснюється виключно за рахунок детінізації економіки», – наголосив він. Фахівці відомства перевіряють лише тих платників, які входять до ризикових груп або використовують так звані «тіньові схеми», уникаючи сплати платежів до бюджетів, мінімізуючи податкові зобов’язання.
Нагадаємо, що з планом-графіком проведення планових документальних перевірок на 2020 рік можна ознайомитись на офіційному порталі ДПС України у розділі «Діяльність», підрозділ «Плани та звіти роботи».
Програмний РРО: що потрібно знати
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області заступник начальника управління – начальник відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Тернопільській області Андрій Вегера під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо використання програмного РРО.
Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання 1. Чи потрібно користувачам програмних РРО купувати принтер для друку фіскальних чеків?
Андрій Вегера: Ні, це робити не обов’язково. Програмний РРО видаватиме електронний чек, який також можна буде надіслати покупцю на електронну пошту, або через основні комунікаційні месенджери за номером телефону.
Питання 2. З 19 квітня підприємці зобов’язані працювати з РРО та чи обов’язково це має бути новітній програмний продукт? Від старого касового апарату я як підприємець відмовлятися не хочу.
Андрій Вегера: Кожен підприємець самостійно обирає найбільш прийнятний для себе спосіб проведення готівкових розрахунків. Жодного примусу чи наполегливих рекомендацій щодо переваг касової техніки чи сучасних програмних рішень немає. Якщо підприємець обирає касовий апарат, бо вважає, що це зручно і надійно, – це його право.
Питання 3. Кого не стосується нововведення?
Андрій Вегера: Дія нових законів не поширюється на мікробізнес.
Нові правила застосування РРО не зачіпають:
- спрощенців І групи, річний дохід яких не перевищує 1 млн грн;
- фізосіб, які продають на ринку вживані речі, продукти власного підсобного господарства.
Питання 4. Чи мають використовувати РРО самозайняті особи?
Андрій Вегера: Самозайняті особи можуть не використовувати програмний РРО.
Айтішники, юристи, консультанти інші самозайняті особи, зокрема й ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати РРО:
- якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом;
- якщо клієнт у касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця.
Питання 5. Коли практично повернуть гроші за придбаний товар без чеку?
Андрій Вегера: Кешбек запрацює не раніше 1 жовтня 2020 року. Процедура повернення коштів «кешбек» така. Купуючи товар на суму, яка перевищує 850 грн, перевіряєте чек на сайті. Якщо його там немає, подаєте скаргу в електронному кабінеті. Якщо чек не був фіскалізований, продавця штрафують, а ви повертаєте вартість покупки та залишаєте собі товар.
Питання 6. З якого часу реєстратори розрахункових операцій стають обов’язковими для всіх?
Андрій Вегера: Норма щодо обов’язкового застосування РРО усіма платниками єдиного податку другої – четвертої груп спрощеної системи оподаткування працюватиме з 1 січня 2021 року.
А 2020 рік – це період, коли РРО впроваджуються поетапно. Спрощенці І групи, для яких касова техніка не обов’язкова, можуть її використовувати для кращого облік у своєму бізнесі.
До 1 жовтня 2020 року РРО чи програмні продукти можуть не застосовувати платники єдиного податку другої – четвертої груп, якщо обсяг доходу таких платників протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень. Підприємці, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту; а також лікарські засоби, вироби медичного призначення та надають платні послуги у сфері охорони здоров’я, у цей період зобов’язані працювати з РРО.
З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року застосування РРО обов’язкове для підприємців, які реалізують товари чи надають послуги через Інтернет, реалізують ювелірні вироби, а також продають вживані товари в магазинах (група 47.79 КВЕД). У цей період реєстратори розрахункових операцій обов’язково повинні бути у ресторанах, кафе, туристичних агентствах та у туроператорів, в готелях та у подібних місцях тимчасового розміщення.
Реалізація текстилю, крім продажу за готівкові кошти на ринках, а також деталей та приладдя для транспортних засобів відповідно до переліку, що має затвердити Уряд, теж повинна відбуватися через РРО.
