Новини податкової
Відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно до норм ПКУ.
Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Так, несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).
Крім того, відповідно до ст. 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, наведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чи потрібно в зв’язку із зміною розміру ставок акцизного податку переклеювати акцизні марки на алкогольних напоях та тютюнових виробах, що перебувають в обігу?
Згідно з п. п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 (далі – Положення №1251) вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої та тютюнові вироби у випадках, визначених п. 226.9 ст. 226 ПКУ, а також алкогольні напої з марками, що мають пошкодження, зазначені в п. 20 Положення №1251.
Зокрема, п. 226.9 ст. 226 ПКУ передбачено, що вважаються немаркованими:
- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
- вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
- алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (п. 226.7 ст. 226 ПКУ).
Кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки (п. 226.8 ст. 226 ПКУ).
Отже, алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані акцизними марками на яких суму акцизного податку за одиницю маркованої продукції зазначено відповідно до ставок акцизного податку, що діяли до зміни їх розміру, перебувають в обігу в межах строку придатності до повної реалізації.
Як відмовитися від РРО і почати застосовувати програмні реєстратори?
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області повідомляє, що суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних РРО вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких реєстраторів у порядку, встановленому Мінфіном, із поданням до контролюючих органів відповідних звітних документів. Законодавча норма набирає чинності з 19.04.2020 року.
Нагадаємо, що нові закони про РРО (мова про Закони України за номерами 128-IX і 129-IX «Про внесення змін до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг») відкрили можливість суб’єктам господарювання використовувати замість традиційної спеціальну програму, призначену для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. ДПС забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.
На Тернопільщині кешбек із податку на додану вартість склав 58,9 млн гривень
Про бажання відшкодувати податок на додану вартість у січні цього року повідомили 89 суб’єктів господарювання – юридичних осіб та 25 підприємців Тернопільської області. Заявлена ними сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок склала відповідно 47 млн грн та 6,1 млн гривень. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Валерій Лісницький. «Порівняно з січнем минулого року сума ПДВ, заявлена до повернення, зросла відповідно на 13 млн грн та 3,4 млн гривень», – констатував посадовець.
За його словами, станом на початок лютого цього року платникам податків краю повернули з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 58,9 млн грн податку на додану вартість: 57 млн грн – юрособам, а 1,9 млн грн – підприємцям.
«Залишок невідшкодованого податку для приватних підприємців склав 4,1 млн гривень. Юридичним особам на початок лютого 2020 року залишилось відшкодувати на розрахунковий рахунок 80 млн грн ПДВ, – детально розповів очільник ГУ ДПС в області. – Так як, щодо 64 млн грн податку ще тривають перевірки та процедура бюджетного відшкодування, передбачена вимогами Податкового кодексу України, а ще 16 млн грн перебувають на стадії судового та адміністративного розгляду».
