Новини податкової
Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату державного мита
Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення на сплату державного мита заповнюється з урахуванням вимог, визначених Порядком заповнення документів на переказ при сплаті (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 (далі – Порядок №666).
Згідно з нормами п. 1 Порядку №666 реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
- поле №1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
- поле №2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – сплата суми державного мита);
- поле №3 – друкується розділовий знак «;» та код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), або реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) чи серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
- поле №4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.
- у полі №5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
- у полі №6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
- у полі №7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
Відповідно до п. 13 додатка 9 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Коли сільськогосподарський товаровиробник може відмовитися
від єдиного податку
Кременецьке управління ГУ ДПС у Тернопільській області звертає увагу юридичних осіб – платників єдиного податку-четвертої групи. Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308, передбачає поле 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування» в якому платником зазначається дата (період) відмови від застосування спрощеної системи оподаткування та причини такої відмови, зокрема, самостійна відмова у зв’язку з переходом на сплату інших податків та зборів.
Юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи, у разі самостійної відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом в поточному році на сплату інших податків і зборів (у т. ч. з 01 числа наступного року) подає до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (податковою адресою) не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) заяву із позначкою «Відмова», за умови сплати єдиного податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого юридична особа перебувала на четвертій групі платників єдиного податку.
Крім того, за результатами кварталу, в якому платник єдиного податку четвертої групи відмовляється від сплати такого податку, подаються уточнені податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи з позначками «Уточнююча загальна» і «Уточнююча звітна» з відповідними уточненнями показників сум єдиного податку, розрахованих на поточний рік.
Об’єкт оподаткування змінив своє призначення – повідомте через форму 20-ОПП
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Порядок обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначений розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, із змінами (далі – Порядок №1588).
Форму Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (далі – повідомлення за ф. №20-ОПП) визначено у додатку 11 до Порядку №1588 (далі – повідомлення за ф. №20-ОПП).
Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку №1588 повідомлення за ф. №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
При зміні відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
Водночас при зміні призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (п. 8.5 розд. VIII Порядку та п. 2 Пам’ятки для заповнення розд. 3 повідомлення за ф. №20-ОПП).
На Монастирищині діють шахраї – псевдоподатківці!
Цими днями на телефони підприємців Монастириського району надходили дзвінки від невідомих осіб, які шахрайським шляхом намагаються виманити гроші. Зокрема, зловмисники телефонують до бізнесменів з номерів 0686069447 та 0986037771 і просять зателефонувати «керівнику» податкової на номер 0985487388. Там додзвонювачів вже чекає «начальник», який просить надати грошову допомогу для залагодження перевірки зі столиці, у зв’язку із переатестацією працівників.
У Головному управлінні ДПС у Тернопільській області вкотре наголошують, що жодних вказівок збирати гроші від свого імені ніяким довіреним особам не надавали і давати не можуть. Ніхто із посадових осіб із вищевказаними питаннями не звертався і звертатись не може. Тож підприємцям та громадянам варто бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
З метою запобігання використання шахраями злочинних схем, попередження фінансових втрат для підприємництва та недопущення можливих проявів дискредитації органів ДПС України, суб’єктам господарювання варто негайно повідомляти про будь-які випадки вимагання грошей чи вчинення протиправних дій від імені працівників податкової служби відповідний підрозділ Національної поліції за номером телефону 102 або телефонувати до антикорупційного сервісу ДПС України «Пульс» за номером телефону 0 800 501 007, напрямок «4».
Як ми вже повідомляли раніше, за такою ж схемою аферисти намагались заволодіти грішми тернопільських підприємців.
Послугами центрів обслуговування платників скористалися майже 330 тисяч осіб
У січні-грудні 2019 року 17 Центрів обслуговування платників органів ДПС Тернопільської області відвідали 329345 платників податків, порівняно з 2018 роком кількість відвідувачів зменшилася на 56527 осіб. Фахівці ДПС краю і ДПІ надали 113962 адміністративних послуги, що на 14563 менше, ніж у січні-грудні позаминулого року. Такого результату вдалося досягти завдяки ряду електронних сервісів, запроваджених податковою службою. Адже отримати чимало послуг можна в «Електронному кабінеті».
Найбільше адмінпослуг надали у Тернопільському управлінні – 37079 (32,5%), трохи менше у Кременецькому – 22432 (19,7%) та Теребовлянському управліннях – 17819 (15,6%). У Чортківському, Козівському управліннях та ГУ ДПС в області надали відповідно 17074 (15%), 13727 (12%), 5831 (5,2%) адміністративних послуг.
Найчастіше відвідувачі бажали отримати таку послугу, як видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Нею скористалися 48540 жителів краю, це складає 42,6% від загальної кількості наданих адміністративних послуг. Значну кількість послуг було надано з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків – 24701 (21,7%), надання витягів з реєстру платників єдиного податку – 7267 (6,4%), реєстрації платником єдиного податку – 7036 (6,2%).
У приміщенні ЦОП Тернопільської ОДПІ працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України надають послуги з безкоштовної видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадян. Торік працівники підрозділу згенерували 10952 відкритих ключі електронного цифрового підпису.
Впровадження новітніх РРО
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області в. о. першого заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо впровадження новітніх РРО.
Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання 1. Придбано товар на значну суму, проте сам чек викликав підозру щодо невідповідності. Зазначте, які обов’язкові реквізити повинен містити фіскальний звітний чек?
Відповідь: Відповідно до п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.02 №199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:
- назву і адресу господарської одиниці;
- індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН». Коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» - літери «ІД»;
- фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери «ФН»;
- заводський номер реєстратора;
- логотип виробника.
Питання 2. Чи розширено з 2020 року перелік видів діяльності, що передбачають застосування РРО?
Відповідь: З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО або програмні РРО ще не застосовуються фізичними особами-платниками єдиного податку другої-четвертої груп, в яких обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень. Відзначу, у цей період підприємці-спрощенці, які реалізують товари чи надають послуги через мережу Інтернет, реалізують ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, а також здійснюють роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД) вже повинні мати касову техніку.
Окрім того, під наявність РРО в цей період підпадає діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД), реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Питання 3. З якого часу реєстратори розрахункових операцій стають обов’язковими для всіх?
Відповідь: Всі платники єдиного податку другої-четвертої груп повинні застосовувати РРО з 1 січня 2021 року. Тобто весь 2020 рік – це період, коли кожен підприємець має можливість протестувати пропоновані новітні РРО, обрати найбільш прийнятний для себе спосіб ведення готівкових розрахунків.
До речі, платники І групи, яким касова техніка не потрібна, теж мають нагоду скористатися можливістю через смартфон чи планшет проводити готівкові розрахунки, або ж за допомогою пропонованих програмних комплексів вести облік у своєму мікробізнесі. Це зручно, просто і значно дешевше, аніж купувати традиційний касовий апарат чи вести облік вручну в паперовому форматі.
Питання 4. Що робити, якщо програмний РРО не працює або втратив зв'язок з сервером?
Відповідь: Якщо програмний РРО не працює, потрібно протягом дня повідомити про це податковий орган, виробника програмного реєстратора і/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за встановленою формою. На період виходу з ладу програмного реєстратора проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
У разі проведення розрахункових операцій в період відсутності зв'язку з сервером контролюючого органу протягом години після відновлення такого зв'язку необхідно повідомити контролюючий орган засобами телекомунікацій про час і дату початку і закінчення проведення розрахункових операцій в цей період.
У цей період в розрахунковому документі вказується інформація про проведення розрахункової операції в режимі офлайн. У режимі офлайн проводити розрахункові операції можна не довше 36 годин зі створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери з діапазону, сформованого фіскальним сервером. Номери з цього діапазону можна використовувати не більше 168 годин протягом календарного місяця.
Без зарезервованих фіскальних номерів з цього діапазону використовувати програмний реєстратор офлайн не можна.
Протягом години після відновлення зв'язку здійснюється передача копій створених в режимі офлайн розрахункових документів. Ці розрахункові документи повинні бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані ці документи. Такі документи мають зберігатися до моменту підтвердження їх доставки.
Суб'єкт господарювання може прийняти рішення про те, що в разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного реєстратора або включення електроенергії, про що повідомляє при реєстрації реєстратора розрахункових операцій.
Питання 5. Які штрафи загрожують платникам податків за порушення використання РРО?
Відповідь: Коли в ході перевірки встановлено факт:
- проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через РРО;
- невідповідність на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора, більш ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а при використанні розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа до платників податків застосовуються санкції, а саме у перехідний період (до 1 жовтня 2020 року) в розмірі:
- 10% вартості товару, проданого з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;
- 50% вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення.
Після 1 жовтня 2020 року розмір штрафів збільшується та становитиме:
- 100% вартості товару, проданого з порушеннями – за перше порушення;
- 150% вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення.
