A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Кременецька міська рада
Тернопільська область, Кременецький район

У Кременецькій міській раді зустрілися із родинами-опікунами

Дата: 04.10.2019 15:02
Кількість переглядів: 119

Їхні оченята світяться надією та дитячою наївністю. Їм спокійно та затишно, бо їм пощастило. Ці діти не залишилися на виховання державі, вони не живуть у дитячих будинках чи інтернатах, а ростуть у родинах. Бо свого часу хтось взяв на себе велику відповідальність та мужність – виховати не свою дитину…

Днями, у велике християнське свято Віри, Надії та Любові в Україні відзначали День усиновлення. Сьогодні, аби подякувати опікунам, до Кременецької міської ради їх запросили разом з дітками.

- Потрібно мати велику любов до людей і до Бога, аби зважитися на такий непростий крок. Бути батьками непросто, бути опікунами ще складніше, – зазначив міський голова Олексій Ковальчук. – Я безмежно вдячний кожному з вас за те, що ви не залишили цих дітей. З нашого боку ви завжди можете розраховувати на підтримку та сприяння у будь-яких питаннях.

До вітань також долучилися перший заступник Микола Матвіюк та начальник служби у справах дітей Кременецької міської ради Наталія Бесяда.

На згадку про цю зустріч усім присутнім вручили подарунки та подяки родинам-опікунам. Усі, хто не мали можливості прийти сьогодні у міську раду, зможуть забрати подарунки у зручний для себе час.

Усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, існує давно. Одним із перших джерел про сімейне влаштування стали закони вавилонського царя Хаммурапі (так званий Кодекс Хаммурапі), написані приблизно у 1780 році до нашої ери. Ці закони регулювали чимало сфер життя, в тому числі відповідальність і права сторін при прийнятті дитини в сім’ю. Давні іудейські закони встановлювали, що діти-сироти повинні жити в сім’ях родичів. У Давній Греції афінські сім’ї всиновлювали дітей здебільшого з причин бездітності синів у шлюбі.

У Давньому Римі усиновлення на початку свого існування отримує юридичну форму, правову, яка згодом через Візантію перейшла до християнського світу. На Русі за часів княжої доби турбота про дітей, які були сиротами, покладались, насамперед, на приватних осіб, частіше – князів. Це вважалося справою богоугодною. 

У післяреволюційній Русі усиновлення майже не відбувалися, радянська влада спочатку відмовилась навіть від такого поняття. На заміну сімейній формі виховання прийшла колективна, громадська.

Право дитини на сім’ю закріплено на законодавчому рівні і перш за все – в Конвенції ООН про права дитини, Конституції України, Сімейному кодексі України тощо.

 



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь