Податкова інформує:Сплата ПДФО при ліквідації підприємця
Сплата ПДФО при ліквідації підприємця
Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Згідно з п. 177.11 ст.177 ПКУ фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
При проведенні державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності .
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Тобто фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, стосовно якої проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подає податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, в якій відображає виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання такої податкової декларації.
Форма №1ДФ-відповідальність за помилки
Згідно з п.119.2 ст.119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання нев повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених)на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари(роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення або збільшення податкових зобов»язань платника податку або зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень
Вказані штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у ф №1-ДФ виникли у зв»язку з виконанням податковим агентом вимог п.169.4 ст.169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст..50 ПКУ.
Крім того, ст..163прім4 Кодексу України про адміністративні прапорушення встановлено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян-суб»єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті ж самі порушення, вчинені особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню-штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян-суб»єктів підприємницької діяльності становить від трьох до п»яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Фізичні особи-власники нежитлової нерухомості
Кременецька ОДПІ нагадує фізичним особам-платникам податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки про наближення терміну сплати даного виду податку. Також рекомендуємо платникам, які мають сумніви щодо правильності визначення об»єкту оподаткування з сумою податку та документами звернутися до фіскального органу за місцем реєстрації такого об»єкта нерухомого майна не очікуючи настання граничного терміну сплати.
Додаткове повідомлення, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в т.ч.нерезиденти, які є власниками об»єктів житлової або нежитлової нерухомості.
Поняття права приватної власності визначено Конституцією України та Цивільного Кодексу України. Разом з тим ПКУ передбачено пільгу для певних об»єктів нерухомості. Зокрема щодо нежитлової нерухомості, то підпунктом «є» підп..266.2.2 п.266.2 ст.266 Кодексу визначено, що не є об»єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000р. №507, затверджено Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000. Відповідно до даного документа до класу «Будівлі промисловості» належать криті будівлі промислового призначення, визначенні відповідними підкласами (коди 1251.1-1251,9), зокрема будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості, чорної металургії, хімічної та нафтохімічної промисловості, легкої, харчової, медичної, деревообробної, будівельної індустрії, будівельних матеріалів, будівель інших промислових виробництв.
Фіскальна служба для нарахування сум податку використовує дані державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тож платникам слід звертати увагу, до якого підкласу віднесено належне їм майно, оскільки з метою застосування пільги до будівель промисловості відносять об»єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 відносяться до класу 1251»Будівлі промислові» з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення таких об»єктів. Додатково інформуємо, що питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відноситься до компетенції Міністерства юстиції України.
Тернопільщина:майже половина усього імпорту – з Польщі
У січні-липні працівники Тернопільської митниці ДФС оформили 16509 митних декларацій, в т.ч.10584-імпортні, 5923-експортні декларації та дві оформлено в митному режимі транзиту. Це на 36% більше за сім місяців минулого року. При цьому забезпечено стовідсоткове оформлення декларацій в електронному вигляді.
Загальний товарообіг у січні –липні ц.р. склав 370,5 млн.дол.США й порівняно з відповідним періодом минулого року збільшився на 23%.
Зокрема, імпортовано товарів на суму 133,8 млн. дол.. США, що більше на 29% від минулорічного показника. На 17% зросли обсяги експортних операцій і становлять 176,7 млн.дол. США.
Станом на початок серпня на обліку у Тернопільській митниці у ДФС перебувало 1340 суб»єктів ЗЕД. Зовнішньоекономічні операції проводилися з торговельними парнерами із 80 країнами світу. Традиційно перші позиції займають Польша (53,1% від усього товарообігу), Німеччина (10,5%), Білорусь (4,4%), Італія (3,8%) та Нідерланди (2,8%).
У географічному розрізі найбільше товарів (за вартістю)в область надійшло з Польщі (47,3% від усього імпорту), Німеччини (18,1%), Італії (5%), Великобританії (4,5%), та Чехії (1,8%).
Експорт товарів (за вартістю)здійснювався до таких країн Європейського співтовариства, як Польша (58,1% від усього експорту), Нідерланди (2,9%), Німеччина (2,8%), та до таких країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав, як Білорусь (11,8%)і Казахстан (2,5%).
Здебільшого експортували електроустаткування (43,3% від загальної частки експортованих товарів), м»ясо яловичини (9,9%), олію рослинного походження (5,5%), білкові речовини (казеїн технічний)4,8%, продукти переробки овочів, плодів (сік яблучний концентрований(4,7%), інші товари (31,8%).
А серед імпортованих товарів переважало електроустаткування (проводи та арматура ізольовані, радіотехнічні пристрої, тощо)- 32,7% від загальної частки імпортованих товарів; механічне обладнання (14,6%); транспортні засоби (13,7%), полімерні матеріали (10,6%), риба (3,8%) та інші товари (24,6%).
