Перевірка ДФС –наслідок розбіжностей між даними податкової декларації та ЄРПН
Перевірка ДФС –наслідок розбіжностей між даними податкової декларації та ЄРПН
Розбіжності даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Види перевірок, які мають право проводити контролюючі органи, визначені п.75.1 ст.75 ПКУ. Зокрема, це-камеральні, документальні(планові або позапланові), виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п.п.75.1.1 п.75.1 ПКУ камеральною вважається перевірка, яку проводять у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках)платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Порядок проведення документальної позапланової перевірки визначено ст.78 ПКУ.
Відповідно до п.78.1 ст.78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої підстави:
-виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
При виявленні розбіжностей даних податкової декларації з ПДВ та даних ЄРПН, платники податків несуть відповідальність, передбачену ПКУ.
З цим та іншими роз»ясненнями можна ознайомитися у Загальному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз»яснення у категорії 101.27).
Податкову соціальну пільгу можна застосовувати до лікарняних
Відповідно до пп.169.1 ст.169 розд.IV ПКУ платник податків має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Згідно із пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата-основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв»язку з відносинами трудового найму.
Враховуючи те, що сума виплат у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні)розглядається як заробітна плата платника податку, то у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 найманий працівник має право на податкову соціальну пільгу.
Нерухомість здана в оренду? Порядок сплати ПДФО
Згідно з п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного)оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду(строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 ст.170 ПКУ.
Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб»єктом господарювання, особою відповідальною за нарахування та сплату(перерахування)податку до бюджету, є платник податку-орендодавець.
При цьому:
а)такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового)періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останього дня такого звітного (податкового)кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов»язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації:
а)при вчиненні нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об»єктів нерухомості нотаріус зобов»язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку-орендодавця за формою та у спосіб, встановлені КМУ. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.
Туристичний збір: про платників та ставки податку
Туристичний збір-місцевий збір, який встановлюється місцевою радою.
Платники-громадяни, які на території місцевої ради отримують послуги з тимчасового проживання.
Водночас, від сплати туристичного податку звільняються громадяни, які знаходяться у відрядженні; діти до 18 років; інваліди та особи, які супроводжують інвалідів 1 групи. Окрім того, платниками збору не є особи, які прибули за путівками(курсівками)на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курорних закладів. Однак, такі заклади повинні мати ліцензію на медичну практику та акредитацію МОЗ України.
Справляння туристичного збору здійснюють податкові агенти:
-адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
-квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки(квартири)фізичних осіб;
-юридичні особи або фізичні особи-підприємці, які уповноважені місцевою радою справляти збір на умовах договору.
База справляння збору-вартість усого періоду тимчасового проживання (за виключенням витрат на харчування, побутові послуги).
Справляння збору здійснюється під час надання послуг, пов»язаних з тимчасовим проживанням. Сума збору зазначається податковим агентом окремим рядком у рахунку (квитанції)на проживання.
Ставка – 1 відсоток до бази справляння. Кошти збору зараховуються до місцевого бюджету територіальної громади.
Порядок справляння туристичного збору регламентується ст..268 Податкового кодексу України, зі змінами і доповненнями.
Надходження туристичного збору-один із важливих кроків до розбудови економічної стабільності країни. Податок покликаний розвивати вітчизняний туризм та зміцнювати місцеві бюджети.
У Тернопольській митниці ДФС обговорили особливості митного контролю та митного оформлення товарів «гуманірної допомоги».
Нещодавно у Тернопільській митниці ДФС з метою роз»яснення основних змін митного законодавства відбулася зустріч фахівців митниці з суб»єктами зовнішньоекономічної діяльності, декларантами та митними брокерами Тернопільщини.
Учасників заходу привітала начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович.
Працівники митниці ознайомили присутніх з організацією роботи щодо митного контролю та митного оформлення товарів «гуманітарної допомоги», зазначивши, що гуманітарний товар пропускається через митний кордон України у першочерговому порядку без обов»язкового попереднього митного декларування та без надання забезпечення сплати митних платежів, передбаченого розділом X Митного кодексу України, за умови наявності його отримувача у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.
Щодо діяльності митних брокерів, які здійснюють декларування товарів у зоні діяльності відповідної митнитці, то вони забезпечують декларування гуманітарних товарів згідно з графіком, що затверджується керівником митниці.
Присутнім наголосили на тому, що митне оформлення гуманітарного товару здійснюється тільки після проведення відповідного санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю. До отримання відповідних дозволів контролюючих органів гуманітарний товар передається на тимчасове зберігання під митним контролем отримувачу гуманітарної допомоги.
Під час заходу учасники обговорили основні пирушення митного законодавства при переміщенні товарів «гуманітарної допомоги». Наприкінці зустріччі присутні відзначили, що в умовах законодавчих змін важливим для підприємців є належний рівень знань законодавства, а тому такі заходи вкрай необхідні та пізнавальні, а налагоджена взаємодія підрозділів Тернопільської митниці ДФС та учасників ЗЕД є запорукою розбудови взаємовигідної співпраці.
