Новини ОДПІ
Допомога на поховання: чи необхідно оподаткувати військовим збором
Відповідно до п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з п. п. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку:
а) будь-якою фізичною особою, благодійною організацією, Пенсійним фондом України, відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування України або професійною спілкою;
б) роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ (у 2016 році – 3860 грн, у 2017 році – 4480 грн, у 2018 році – 4940 гривень). Сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).
При цьому відповідно до п. п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотки від об’єкта оподаткування, визначеного п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Водночас до загального місячного (річного)оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:
- дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ);
- інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Таким чином не є об’єктом оподаткування військовим збором кошти або вартість майна (послуг), що надаються платнику податків як допомога на поховання, зокрема:
- Пенсійним фондом України, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування України (незалежно від розміру отриманої допомоги);
- роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2018 році – 4940 грн). При цьому сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).
Продаж вживаних технічно складних побутових товарів: чи буде звільнено «спрощенця» від застосування РРО
Варто нагадати, що відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим та розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) встановлено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які належать відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
За поданням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231.
Слід зазначити, що винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.
Таким чином, при здійсненні торгівлі фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку технічно складними побутовими товарами, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації, розрахунки мають проводитись із застосуванням РРО.
Для вилучення готівки з каси підприємства згоди керівника не потрібно
Кременецька ОДПІ нагадує, що відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а при їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадять не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст. 95 ПКУ).
Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» зі змінами та доповненнями.
Тернопільська митниця ДФС: до бюджету надійшло майже 1,2 млн грн від сплати штрафів за порушення митних правил
Протягом восьми місяців цього року фахівці Тернопільської митниці ДФС склали 217 протоколів про порушення митних правил на суму 4,2 млн гривень. Вилучено предмети правопорушення на суму 193,3 тис. гривень.
Постатейний аналіз справ показав, що 24 справи – це порушення митних правил за ст. 469 Митного кодексу України; 116 справ – ч.1, 3 ст. 470 МКУ; 4 справи – ст. 472 МКУ; 2 справи – ст. 480 МКУ; 12 справ – ст. 481 МКУ; 35 справ – ч.1, ч.2 ст. 483 МКУ; 1 справа – 484 МКУ; 23 справи – ст. 485 МКУ.
За результатами роботи митниці в правоохоронному напрямку, а саме від сплати штрафів у справах про порушення митних правил за постановами митниці до Державного бюджету України перераховано 1 млн 159 тис. гривень.
Митницею розглянуто 171 справу про порушення митних правил і винесено постанови про притягнення особи до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 2 млн 720 тис. гривень. До суду передано 39 справ про порушення митних правил.
