Новини ОДПІ
Податкова декларація з рентної плати: коли не подано окремі додатки
Кременецьке управління ГУ ДФС у Тернопільській області звертає увагу платників рентної плати. При неподанні суб’єктом господарювання разом з податковою декларацією з рентної плати (далі – Декларація) окремих додатків, в яких обчислюється податкове зобов’язання за відповідним видом об’єкта, такий суб’єкт господарювання має право:
- до настання граничного терміну подання Декларації подати Декларацію з позначкою «Звітна нова» разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування;
- після настання граничного терміну подання Декларації подати Декларацію з позначкою «Уточнююча» разом з тими додатками, які не подавалися, та в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта, із зазначенням суми штрафної санкції у розмірі визначеному п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України та пені відповідно до ст. 129 ПКУ.
Виплата членських внесків нерезиденту: що з оподаткуванням?
Для цілей оподаткування нерезиденти – іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України (п. п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Згідно з п. п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ до платників податку на прибуток з числа нерезидентів належать юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України.
Відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено у п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Враховуючи те, що членські внески не виокремлені як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України (п. п. «й» п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Якщо резидент здійснює будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Якщо виплата доходу з джерелом його походження з України здійснюється на користь міжнародної організації, яка має імунітет згідно з міжнародними договорами, то такий дохід не підлягає оподаткуванню в Україні.
Таким чином, при виплаті резидентом членських внесків на користь нерезидента утримується податок у розмірі 15 відсотків їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями чинних міжнародних договорів.
Податкова декларація з туристичного збору: куди звітувати
Відповідно до п. п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п. п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами - підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. «б» п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п. п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).
Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п. п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).
Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011№1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 №462) із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Підпунктом 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Таким чином, декларація з туристичного збору подається податковим агентом за його місцезнаходженням до контролюючого органу де він перебуває на обліку.
При цьому, якщо надаються послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації податкового агента, який має підрозділи без статусу юридичної особи або фізичною особою – підприємцем, то податковий агент зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі, як податковий агент туристичного збору.
До місцевих бюджетів Тернопільщини надійшло майже 105,5 млн грн плати за землю
Впродовж січня-квітня 2019 року власники та орендарі земельних ділянок сплатили до місцевих бюджетів Тернопілля 105 млн 482,7 тис. грн плати за землю. Зокрема, 91 млн 535,8 тис. грн надходжень спрямували юридичні особи та 13 млн 946,9 тис. грн – фізичні.
Порівняно з аналогічним періодом 2018 року плата за землю збільшилася на 16 млн 546,5 тис. грн, або плюс 18,6 відсотка.
Варто зауважити, що орендна плата за користування землею та земельний податок посідає третє місце за обсягами надходжень до місцевих бюджетів Тернопільщини.
Нагадаємо, платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку. Фізичним особам нарахування сум податку за землю проведено контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки до 1 липня 2019 року. Податок необхідно сплатити протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
