Новини ОДПІ
Харчові продукти: як ввезти в Україну
Кременецьке управління ГУ ДФС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до частини першої ст. 365 Митного кодексу України (далі – МКУ) громадяни за умови дотримання вимог МКУ та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України.
Пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється.
Водночас громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:
- в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;
- без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
- без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.
При цьому забороняється ввезення на територію України громадянами України, іноземцями та особами без громадянства для власного споживання харчових продуктів тваринного походження без упаковки виробника.
До харчових продуктів тваринного походження відносяться молоко, м’ясо, риба, молюски і ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, мед, їх похідні та інші продукти, виготовлені з частин тварин, окремих їх органів та/або тканин, призначені для споживання людиною.
Строки давності для оскарження рішення контролерів у суді
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов’язань, які становлять 1095 днів.
Згідно з п. 56.19 ст. 56 ПКУ у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ.
Враховуючи те, що два зазначені приписи ПКУ по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному (п. 56.18 і п. 56.19 ст. 56 ПКУ), то відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПКУ перевагу повинно бути надано одній із цих законодавчих норм, а саме п. 56.18 ст.56 ПКУ, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів).
Отже, строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами п. 56.18 ст. 56 ПКУ (1095 днів із дня отримання такого рішення), незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.
Перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну: визначаємо балансову вартість основних засобів та нематеріальних активів для нарахування амортизації
Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 (далі – П(с)БО 7), Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242 (далі – П(с)БО 8), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» від 01.01.2014 та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» від 01.01.2014.
Згідно з п. 7 П(с)БО 7 та п. 10 П(с)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Згідно з п. 15 МСБО 16, п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток визначений п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Зокрема, для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14, підпунктів 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.
Отже, при переході платника податків зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування балансова вартість основних засобів (нематеріальних активів), придбаних у період перебування на спрощеній системі оподаткування, з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається на дату такого переходу за правилами бухгалтерського обліку.
Протидія «тіньовій» зайнятості – серед пріоритетів роботи ДФС Тернопільщини
З метою детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення, виявлення та відбору ризикових суб'єктів господарювання, які задіяні або можуть бути задіяні у схемах мінімізації та ухилення від сплати податків, забезпечення припинення виплати суб’єктами господарювання заробітної плати у «конвертах» та надходження до бюджету належних сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, фахівці Головного управління ДФС у Тернопільській області здійснили ґрунтовний аналіз нарахувань та середньої заробітної плати працівникам будівельної галузі з урахуванням інтернет-пропозицій щодо потреби у кваліфікованих трудових ресурсах (за статистикою середня зарплата в галузі за червень становить 6513 грн, загальна по області – 7495 грн, по Україні – 9141 грн) та відібрано для відпрацювання 29 платників із значними трудовими ресурсами (понад 25 працівників) та незначним рівнем оплати праці (менше 5 тис. гривень).
Платникам запропоновано підвищити рівень оплати праці до середнього по Україні або надати ґрунтовні пояснення у разі відсутності такої можливості.
Як наслідок, 20 суб’єктів господарювання вже у серпні (за наслідками аналізу звітності з ЄСВ) підвищили рівень виплати зарплати на 11%, сума додатково сплаченого ЄСВ склала 0,2 млн грн, по інших платниках підвищення рівня оплати праці відбулося у вересні поточного року.
У жовтні проведено зустрічі з 35 учасниками будівельного ринку, на яких обговорено питання щодо нарахування заробітної плати та її відповідності до середньої по галузі.
Також на виконання розпорядження Кабміну „Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення” до плану проведення спільних перевірок з ГУ Держпраці у Тернопільській області у жовтні включено чотирьох платників будівельного ринку.
ДФС Тернопільщини: проведено 76 особистих прийомів громадян
Протягом січня-вересня 2018 року посадові особи територіальних органів ДФС у Тернопільській області провели 76 особистих прийомів громадян, що на 46 прийомів більше за дев’ять місяців минулого року. Зокрема, 16 прийомів провели перший заступник начальника і заступники начальника ГУ ДФС у Тернопільській області, 52 прийоми – інші посадові особи Головного управління, 1 прийом – інша посадова особа ДФС, 7 прийомів – начальник митниці ДФС.
За повідомленням управління обслуговування платників ГУ ДФС у Тернопільській області, поспілкуватися з посадовцями фіскального відомства виявили бажання 29 підприємців, 2 безробітних, пенсіонер, працівник бюджетної сфери та державний службовець, 2 працівників органів ДФС (у т. ч. колишній), 31 громадянин іншої категорії (керівники/бухгалтери суб’єктів господарської діяльності), 9 громадян, соціальний стан яких не визначено.
За результатами проведених особистих прийомів громадянам надано усні роз’яснення.
Нагадуємо, що записатись на прийом до посадових осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області можна за номером телефону: (0352) 43-46-33, а до посадових осіб Тернопільської митниці ДФС – (0352) 43-08-29, графіки розміщено на субсайті Територіальні органи ДФС у Тернопільській області у розділі «Приймальня громадян».
