Новини ОДПІ
Ветеринарна аптека: що із застосовуванням РРО?
Кременецьке управління ГУ ДФС у Тернопільській області нагадує, що з 1 січня 2019 фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення за готівку, зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО).
Так, відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) РРО не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Нагадаємо, що вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.
Лікарський засіб – це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
Ветеринарні лікарські засоби – це субстанції або їх комбінації, призначені для лікування та/або профілактики хвороб тварин або відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій, обмінних процесів у тварин.
Ветеринарні препарати – це ветеринарні лікарські засоби, ветеринарні імунобіологічні засоби, антисептики, дезінфектанти, інсекто-акарициди, дератизациди, діагностикуми, що використовуються у ветеринарній медицині та тваринництві.
Таким чином, застосовування РРО, незалежно від обсягу доходу, передбачено при реалізації фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку виробів медичного призначення та лікарських засобів, призначених для діагностики, лікування, профілактики організму людини.
При реалізації фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку у ветеринарних аптеках (пунктах) ветеринарних лікарських засобів та ветеринарних препаратів, що використовуються у ветеринарній медицині та тваринництві, РРО не застосовується.
Водночас якщо на господарському об’єкті фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку одночасно реалізуються як товари, продаж яких має здійснюватись із обов’язковим застосування реєстратора розрахункових операцій (наприклад, вироби медичного призначення), так і будь-які інші товари, то належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій повинен застосовуватись під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів.
Коли порушили умови перебування у реєстрі неприбуткових організацій
Кременецьке управління ГУ ДФС у Тернопільській області нагадує, що при недотриманні неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.
Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.
Коли ставки туристичного збору не переглянуто на 2019 рік
Кременецьке управління ГУ ДФС у Тернопільській області нагадує, що з 01.01.2019 внесено зміни до порядку оподаткування туристичного збору.
Нагадаємо, що обов’язок з прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) покладено на сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – Ради). При прийнятті рішень обов’язково визначаються всі елементи податку або збору, передбачені ст. 7 ПКУ, з дотриманням критеріїв, встановленим розділом ХІІ ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору (п. п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Серед передбачених ст. 7 ПКУ елементів туристичного збору, що обов’язково відповідно до п. п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 ПКУ визначаються Радами при встановленні податків, у ст. 268 ПКУ, частково або повністю змінено для туристичного збору визначення бази оподаткування, ставок, платників, податкових агентів, порядку обчислення та сплати податкових зобов’язань.
Таким чином, для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є не тільки затвердження ставок Збору, але й запровадження (або не запровадження) авансових внесків, визначення та оприлюднення переліку податкових агентів.
Податкове законодавство складається як із ПКУ, так і нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання Кодексу органами місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, за правилами, встановленими Кодексом (п. 3.1 ст. 3 ПКУ).
Зокрема, до повноважень Рад щодо податків та зборів віднесено, зокрема, встановлення ставок Збору та визначення переліку податкових агентів зі Збору згідно із ст. 268 ПКУ, яка з 1 січня 2019 викладена у оновленій редакції щодо основних, передбачених ст. 7 ПКУ, елементів туристичного збору.
Рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті до 1 січня 2019 року, не відповідають нормам ПКУ за основними елементами туристичного збору.
Таким чином, для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є затвердження ставок туристичного збору та визначення і оприлюднення переліку податкових агентів.
ПКУ передбачено, якщо Рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок (п. п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Понад 800 мешканців Тернопілля вже задекларували доходи
З 1 січня 2019 року розпочалася деклараційна кампанія, яка триватиме до травня. Відтак мешканці Тернопільщини, які у 2018 році отримували доходи, з яких податок не утримувався, зобов’язані задекларувати їх.
Впродовж першого місяця цього року 812 громадян вже подали податкові декларації про отримані доходи. Трохи більше половини з них, а це 410 декларацій, подали особи, які зобов’язані були задекларувати свої доходи. Решта ж, 402 декларації, надійшло від мешканців області, які вирішили скористатися своїм правом на податкову знижку. «Загалом цьогоріч уже подано на 155 декларацій більше, ніж за аналогічний період 2018 року», - розповів заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Петро Якимчук.
Загальна сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб становить 1,5 млн гривень. Нараховано до сплати 380 тис. грн. військового збору.
«Найчастіше мешканці Тернопілля декларують доходи від спадщини чи дарування та від продажу нерухомого чи рухомого майна. Цьогоріч ми вже отримали відповідно 88 декларацій на суму 12,6 млн грн та 81 декларацію на суму 12,8 млн гривень», - констатував Петро Якимчук. Він також деталізував, що 53 громадяни задекларували 2,7 млн грн доходів від здачі в найм майна, 37 осіб заявили про отримання 1,8 млн грн доходів від незалежної професійної діяльності.
Лідером серед районів, де декларанти активно виконують свій конституційний обов’язок, є місто Тернопіль. Адже тернополяни подали 140 декларацій на суму 40,7 млн гривень. Їм визначили такі податкові зобов’язання: 670,4 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 175,4 тис. грн військового збору. На другому місці - Тернопільський район, де 46 осіб задекларували майже 3 млн грн отриманого доходу, а сплатити вони будуть зобов’язані 124,2 тис. грн податку та 32,9 тис. грн військового збору. Активно декларують доходи мешканці Теребовлянщини (22 декларації на суму 889,6 тис. грн), Бучаччини (20 декларацій на суму 1,3 млн грн) та Лановеччини (20 декларацій на суму 847,6 тис. грн).
