Новини ОДПІ
Дещо про субсидії та особливості укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування
Кременецьке управління ГУ ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Державна фіскальна служба України до листа Міністерства соціальної політики України та у зв’язку з численними зверненнями громадян щодо оперативного розгляду органами доходів і зборів заяв про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за формою згідно з додатком 3 до Інструкції на укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) для призначення житлових субсидій, а також з метою однозначного тлумачення Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» надала детальне роз’яснення у листі від 19.10.2018 №32462/7/99-99-13-02-01-17.
Варто нагадати, що позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії може бути прийнято лише у разі, коли особи на момент призначення житлової субсидії сплачують єдиний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії або сплачують єдиний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед місяцем, в якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина.
Частиною першою статті 10 Закону №2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.
Відповідно до частини сьомої статті 10 Закону №2464 та підпункту 2 пункту 2 розділу V Інструкції орган доходів і зборів відмовляє в укладенні Договору у разі, якщо особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, не відповідає вимогам щодо осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, надала неповні або недостовірні відомості, раніше уклала Договір, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені Договором умови, бажає укласти Договір на строку менше одного року (крім Договорів одноразової сплати). В інших випадках відмова не допускається.
Договір є правовим документом, у якому сторони визначили свої права й обов’язки, виконання яких сторонами Договору є обов’язковим. Договір може бути достроково розірваний за умов, які визначені частиною восьмою статті 10 Закону №2464. В інших випадках дострокове розірвання Договору не допускається.
Доречно зауважити, що якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови Договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а звіт подається за періоди, за які сплачено страхові кошти. При цьому особам, які не виконали умови Договору та виявили бажання знову брати участь у добровільному страхуванні, надалі в укладенні Договору буде відмовлено.
Сільськогосподарські товаровиробники використовують будівлі не за призначенням: що з податком на нерухомість?
Відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Не є об’єктами оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Зазначені об’єкти нерухомості класифікуються у класі «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – ДК 018-2000).
Визначення «сільськогосподарський товаровиробник», яке міститься у п. п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, застосовується виключно для цілей глави 1 розд. XIV ПКУ «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», що прямо визначено таким пунктом і до зазначених правовідносин щодо сплати Податку дане визначення не застосовується, оскільки не відноситься до розділу XII ПКУ «Податок на майно».
Визначення «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-ІІІ, сільськогосподарський товаровиробник – фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Критерієм використання будівель та споруд сільськогосподарських товаровиробників не за призначенням є відсутність у їх власника діяльності з виробництва сільськогосподарської продукції, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізації.
Таким чином, оскільки п. п. «ж» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виключено будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, то за об’єкти нерухомості, які класифікуються у класі 1271 ДК 018-2000, але не використовуються власником – сільськогосподарським товаровиробником для виробництва сільськогосподарської продукції, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізації, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується на загальних підставах.
Неприбуткова організація не повідомила про зміни: розмір штрафу від контролерів
Кременецьке управління ГУ ДФС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, яка внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок №440).
Згідно із п. 14 Порядку №440 при зміні організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку №440. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 обставин.
Відповідно до п. 117.1 ст.117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.
При неусуненні таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
Враховуючи викладене, якщо неприбуткова організація (установа) після внесення змін до установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону), не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву з позначкою «зміни» протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін або з моменту виникнення обставин, пов’язаних зі змінами в її установчих документах, у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, то до такої неприбуткової організації (установи) застосовується штраф у розмірі 510 гривень.
При неусуненні таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року неприбутковою організацією, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, до такої організації застосовується штраф у розмірі 1020 гривень.
З початку року на Тернопільщині розпочали власну справу майже 4 тисячі платників
У січні-вересні 2018 року в ДФС у Тернопільській області зареєстровано 3992 нових платників податків, з них 794 юридичних осіб та 3198 фізичних осіб – підприємців. Як свідчить аналітика органів ДФС Тернопільщини, кількість новостворених суб’єктів господарювання за цей термін перевищує кількість тих, хто з різних причин вирішив припинити господарську діяльність. Зокрема, реєстрація підприємницької діяльності активізувалася у вересні. Якщо зазвичай цього року в середньому за місяць реєструвалось 300-340 підприємців, то у вересні зареєстровано 448 підприємців, що на третину більше за середні показники попередніх місяців. Це, як зазначають в управлінні обслуговування платників податків ГУ ДФС у Тернопільській області, пояснюється тенденцією поступового виходу бізнесу «з тіні».
Загалом станом на 1 жовтня 2018 року на обліку в ДФС області перебувають 57 734 основних платників податків, з них 22 760 юридичних осіб, 34 974 фізичних осіб-підприємців, порівняно з минулорічними дев’ятьма місяцями кількість платників збільшилась на 990 юридичних та фізичних осіб.
